Тебе смакую, наче каву
Привезену з чужих земель...
Таку міцну, таку духм'яну...
Ту, що почне мій новий
день…
Цей аромат, солодкий
присмак
І в голові суцільний
хміль…
І вабить серце чорний
присмерк
У каві цій і перець, й
сіль…
Смакую щастя, лиш розлука
Додасть кислинку в
післясмак...
Та чую я, як серце стука…
Ранкова кава – добрий знак!
Смакую час, смакую голос...
Смакую цю розмову, слів...
Твоїх куштую дикий солод…
І падаю в обійми снів…
