Доля

Часом як спинишся бігти
Враз налітають думки
Де ти, кому й що ти винна?
Нащо живеш на Землі?

А я і справді не знаю
Долі своєї мету
Як я люблю – то літаю!
Як я сумую – мовчу...

Знаю лише що для мене
Більше за все – почуття
І найдорожчі хвилини
Ті, що з тобою була!

І ані гроші, ні слава
Не допоможуть , не жди
Лише оте, що у серці...
Буде з тобою завжди!

Почуй мене

Коли мовчу... мовчу і розумію
Як мене душать спогади ,слова.
Думки летять, і їх не зупинити...
Вуста ж мовчать... та не мовчить душа.

Вона летить, як птах, летить у безвість...
Летить вперед, без шляху, без кінця...
Допоки кров товче маленьке серце
Летить душа... Не треба їй слова...

І я пишу... коли уже несила
Казати слів .. казати... без кінця...
Коли несуть мене вперед вітрила...
Почуй мене... Почуй, бо вже весна!

Голос України

Прокидається сонце

Із самого ранку

Лине спів солов'я

 

Це моя Україна

Заквітчана днина

Кохана земля!

 

Прокидаються квіти

Всміхаються діти

І пісня моя

 
Лине понад містами

Лісами, горами

В поля край села

 

Приспів:

І у шумі дібров

І у гомоні трав

Лиш ти одна

чую голос твій я, Україно!

моя земле, моя краса

моя мрія єдина!

У дзюрчанні струмка

В горах,морі, в вітрах

Лиш ти одна

чую голос твій я ,

Україно!,

моя земле,моя краса

моя мрія єдина!

 

Я вклонюся родині

Землі, що зростила

Мене із маля 

Бережу в свому серці

Слова, що співає

Вкраїна моя!

Прокидаються квіти

Всміхаються діти

І пісня моя 

Лине понад містами

Лісами, горами

В поля край села

 

Приспів