На всіх нас є у Бога плани

На всіх нас є у Бога плани
У кожного свій шлях, свій хрест
Свій демон й персональний янгол
І свій початок, й свій кінець...

Свої спокуси й нагороди
Свої і друзі й вороги
Свої надії та тривоги
Свої висоти та низи...

Я не мудріша за природу
Що щовесни дарує квіт
Нову освячуючи вроду
Та осінь, наче всьому звіт…

І я пишу свій звіт, багато

Відгомоніло, відцвіло
І квітнуло весняне свято
Але плодів щось не дало

Засохли бруньки, облетіли

Пахучі білі пелюстки
Вітри холодні налетіли
А потім грози та дощі…
 

На всіх нас є у Бога плани

Ми тремтимо в саду взимі
І не збагнути нам кому з нас
Замерзнути....
                   чи принести плоди.

© Ірина Бжезінська

Магія поезії

Малюю вірш, мов пентаграму
І поринаю в цей обряд
Нашіптую слова-зізнання
І букви полумям горять

Горять, печуть, таврують душу
А потім зцілюють її
Пишу про те, що досі мучить
І чим живу у цій борні

Ця магія старіша світу
І сила в неї неземна
Це обегіг із алфавіту
Й прокляття вічне, що взяла

На себе...пишу,
Малюю вірш, як пентаграмму
Свічу
Задую...
В темноті

Проходить днів туманна сага
Добра і зла одвічний бій
Де слів улеслива омана
Приспить сумління, Вір - не вір

Горять кути, краплинку крові
Ще в зілля я оце додам
Скуштуй, і випробовуй долю
Життя одвічний карнавал...

© Ірина Бжезінська