Шановий пане президенте!
Знов Україна вся в боргах
Навколо - лиш брехня та смерті
Дозвольте побажати вам
Аби щоранку вас будила
Тривога за синів, що там
І ви вивчали всі новини
Напам'ять карту, всі міста...
Адже солдати не подзвонять
Не можна їм, й зв'язок пропав.
У тім АТО - як у полоні
Ваших чиновників-бездар.
Бажаю влітку одягати
Все тепле - куртки і шапки...
У війську ж можуть видавати
Зимове - в спеку, ну а ви?
Бажаю аби їли кашу
Зрідка - консерви, без образ
Вони там мають воювати
А їх геть труїть ваш весь штаб!
Ще знаєте, коли в дорогу
Прийдеться заправляти мерс
Вам скажуть - лиш за ваші гроші
Та й що нам, що ви президент!
Солдат тут можуть виганяти
З кав'ярень та банкетних свят
Дружина ж ваша джазувати
Так любить... під московський джаз.
Хай день минає не у тиші
А в гуркоті ворожих мін.
Ви в кабінетах -
найсильніші
Стратеги, миротворці змін.
От чуєте, знов дзвони дзвонять
Хоронять... а у вас без втрат
Кому ж ви брешете, народу?
Не там шукаєте ви зрад....
Тут голодують, там стріляють
А тутечки он як крадуть
Та в нас грошей - як в Еміратах
Мільйончик - й маму
продадуть!
Що сниться вам? До вас не ходять
У страшні сни ті пацани
Що ви залишили в полоні
Або загнали у котли?
Боялись бунту? Знаю, кажуть
Що варто ворога знайти
Якщо в країні не до ладу....
Ну що ж ви робите, кати!
Шановний пане президенте
Не знаю, що у вас за віра
Там в шоколаді все напевне
А тут, на вулицях - зневіра.
А я не хочу ні Рошенів
Ні мерсів, літаків, ні злата
Я хочу миру... хліба, солі
Й додому сина ... Я ж бо мати!
© Ірина Бжезінська
