Багряніють мальви

 

Багряніють мальви

Туляться до тину

Голосисте птаство

Будить нову днину.

Роси - аж скрапають!

До погоди, знаю

Шоста - вже світає

Ох й роботи маю.

Визбирати сливи

Яблука та груші

Довго ми без зливи

Поливати мушу.

Пополоти грядки

Зпорпати картоплі

Та й прибрати хочу

Хату в день суботній.

Час летить, минає

То одне, то інше...

Хто до праці спраглий

Тут буде на  місці.

Рожі красні й в цятку

Хризантеми, айстри...

Туляться до тину

Багряніють мальви.

© Ірина Бжезінська

Ех, проспали браття...ой, недогляділи..

 

Ех, проспали браття

Ой, недогляділи...

Аж у саму хату

Ворогів пустили!

Та й таких що в очі

Говорити вміють.

Та насправді хочуть

Лиш скарби земнії.

Ворогів тутешніх,

Ворогів підступних.

Без вагань Вітчизні

Наплюють у душу.

Ех, проспали браття

Ох, недогляділи..

Лихо та напасті...

Сіяли могили...

Влада патріотів

На війну, в котли!

Лиш би не під боком...
Хоч би не вони!

Багатіє влада

На крові дітей!

На показ - поплаче...

Відвернеться - рже

Як вдалося знову

Обдурити всіх

І собі - мільйони

А повістки - їх!

Що ж то в нас за доля

Хто ж то так зурочив

Що ми самі своїх

Звести з світу хочем?

Що з поміж народу

Хто розумний-дома

А хто ніц не вартий

Пнеться вище в гору.

Щодень панахиди

А вони крадуть

Там не їхні діти...

Ось у чому суть!

Ех, проспали браття

Ох, недогляділи..

Але годі, варто

Підіймать країну!

За отих сиріток

Вдів, зчорнілих з горя..

Матерів, що діток

В прапорі хоронять...

Браття мої, браття

Сестри, сестри мої!

Станем круг багаття

Пом'янем героїв.

А тоді рушаймо

Бо не буде ладу

Доки в нашій хаті

Верховодить панство.

На своєму серці

Цю змію приспали!

Але мряка-туман

Із очей нам впали.

Не сидіть по хатах

А дзвоніть у дзвони...

Аби Україну

Визволить з полону!

© Ірина Бжезінська

Усе ще буде!

Ти обіцяєш: все ще буде

Лиш почекай, лиш почекай...

А потім тиша...як приблуда

Як мара суну... й не питай

Чи їм, чи сплю...Війна війною

Й так кожен день, так кожну ніч

Чекаю...Вірю.... і до болю

Кусаю губи...Цьогоріч

Усе змінилося невчасно

Дочасно літо відцвіло

Вже не курю по пачці...часто

Хворію. Знов не повезло.

Та то усе дурниці, знаю

Просто ця відстань і цей час

І так не просто...та чекаю

Усе ще буде...буде в нас!

© Ірина Бжезінська