Скільки ж нажито
хламу
Порохом шар за шаром
Вицвітуть фоторами
Згубляться мрії і плани
Те, що колись носила
Сховане вглиб полиці
Викинути несила
Раптом іще згодиться.
Зміняться може моди
Прийдуть часи інакші
Може, додасться вроди
І буде менше фальші.
Може, затягне рани
Може, буде по вірі
Будуть разом кохані
І перепишем Шекспіра.
Може, але сьогодні
Не відпускає вчора
Біль розтинає скроні
Серце гуркоче громом.
Хроніки воєн і тиші
Мить вироста в миттєвість
Губляться дні і тижні
Б’ються слова
мов скельця.
Губляться мрії і люди
І так замало часу
А ми чекаєм чуда
Й того благого щастя.
© Ірина Бжезінська
