Міряю кроками простір
Серце вистукує такт
Все так примарно, непросто
Навіть погода - мов знак.
Чорний екран телефону
Скоро фінал, апогей
Будуть і жертви й герої
Я або ти як трофей.
Пауза надраматична
Звук по спіралі летить
Мить важливіша за вічність
Та, коли серце щемить...
© Ірина Бжезінська
