Люблю теорії про щастя
Лиш забажай – і ось, бери.
Лови момент, гори багаттям
Куштуй, торкай, вдихай, твори!
Живи завжди, як хочеш сам…
Чаклуй над днями, мов шаман…
Не переймайся, не турбуйся
Все відійде, мине, мов сон
Яка ж погода, помилуйся!
Обновка, ах, який фасон!
Ти сам собі, мов отаман…
Іди вперед, виконуй план…
Живи уже, живи сьогодні
Не падай в спогадів батут.
І не лети вперед в майбутнє
Спинися, ти є зараз, тут…
Трагедій, трилерів та драм
Зникає біль, наче туман…
Всміхнись до долі пустотливо
Новини вимкни, ти ж є тут
Ти ще живий, і ти – щасливий
Смакуй цей світ гірких отрут.
Мені доводилося знати
«Просвітлених», ах як казав!
За землю, зміни й рідну матір…
На всіх він клав й всіх обіймав.
Гримуєм вдало очі, губи
Світ хижих й гарних ігуан.
Нещасні в щасті наші люди.
Самообман, самообман.
Знов просить бабця хоч би хліба.
А ще на фронт… біда, біда.
Зима і ціни… де ж це диво?
Де ж це покращення? Шкода…
Навколо сірість, голод, відчай
Навкруг – розруха та бедлам…
Ми – тільки мить, за нами -вічність
Й самообман, й самообман.
Іду, товчу, шкребу…й по колу
А там – мовчать, а там – титан.
Я не спиняюсь, знову, знову
Самообман, самообман.
Та я щаслива, я у тренді
Забуду все, нап’юся в хлам
Я ж позитивна, хеппі-ендінг
Й самообман… Й самообман.
© Ірина Бжезінська
