Чуєш, ладо, вечоріє
Тінь вклякає, наче чад
Від акацій та жасмину
Білі крихти канонад.
Сиві хмари наче пави
Линуть повагом за пруг
Скоро спекою заграви
Запалає все довкруг.
Кажеш, там світає рано
Не моргнеш - уже і ніч.
Якось легше спека смалить
Не волого... Тут - горить.
Там - стріляють, тут - співають.
Львів й Донецьк. Різні світи.
Просто мить... Весна буяє
Там і тут цвіте жасмин.
Чуєш, брате, вечоріє
Тінь вклякає, наче чад
Видноколом рвуться в небо
Чорні згустки канонад.
© Ірина Бжезінська
