Осене, я тебе вже люблю
З першого дня, з першої айстри, чуєш?
Цей теракотовий смуток, тумани, росу...
Ти неймовірна! Ти вабиш, тримаєш, чаруєш!
Осене, може давай на "ти"
Нам по дорозі, я знаю, ти знаєш також
Скинемо спогадів листя із висоти
Трохи поплачем дощами над болем невдачі
Осене, осене... шалі, шкарпетки, плащі
Ранки холодні та спека в обідні години
Вже не почуєм пташок... Не співають вони
Лиш гул машин застряга у пустій павутині
Осене, я тебе вже люблю
Ми ніби роки знайомі, давай святкувати!
Ти дуже вчасна... Пригубим вина з кришталю
Й будем всю ніч про спекотні часи пліткувати...
© Ірина Бжезінська
