Веселка

Забагато "чому" й "навіщо"
Запитання висять в повітрі
Недоказаних слів кладовища
Поміж нами... Роки та віхи

Поміж нами розбиті мрії
Поміж нами пророчі вірші...
Я не буду шукати винних
Але ми... ми вже зовсім інші...

Забагато питань в повітрі
І замало тепла у серці...
Стала сірою днів палітра
А так хочеться знов... веселку!

© Ірина Бжезінська

От чого я боюся...

Я не боюся злості,
Гніву, образ чи смутку...
Всі вони звичні гості
Зайдуть й тікають хутко

Я не боюся болі
Сліз, катастроф ілюзій...
Все заживе поволі
Зміниться колір смуги...

Я не боюся мряки
Снігу, дощів холодних
Настрій від них ніякий
Але то лиш... погода.

Але буває часом
Зайде на каву втома...
Аж ципенію з жаху
Не розірвати кола.

Сяде навшпиньки поруч
Ти її вже не зрушиш
Гляне у очі мовчки
І зажадає - душу!

От чого я боюся...


© Ірина Бжезінська