Коли у роті присмак крові
І серце, мов підбитий птахКолоче в стіна клітки - долі
Проснись, проснись! Пробив вже час
Кричати, бігти, голосити
Казати правду! Досить вжеВсе пробачати, всіх любити,
Візьміть мечі, візьміть своє!
За все своє горою станьте
Зведіть знамена до небесІдіть вперед! Разом - не лячно.
Бо з нами Бог, і це наш хрест
Наш біль, наш сором, ... наша гордість
Наш спадок, що пройшов літа!Бо з нами честь, бо маєм совість!
Бо ми - народ! Вони ж - орда!
© Ірина Бжезінська
