Балансую... край серця - край линви
Лиш вперед, не дивитися вниз!
Балансую... Своїми-чужими
Щастя - горе, то згуба чи приз?
Часом хочеться просто спинитись
Не дивитись вперед і не йти
А стрибнути униз, розчинитись
У вчорашніх помилках, як в сні...
Не боротись із вітром і словом
А піддатись...Хай буде, як є...
Назавжди чи отак тимчасово
Я втомилась... Зламалась. Пече.
Балансую... Край серця - край линви
Треба йти. Просто треба і край!
Хай нуртують навкруг чорні зливи
Знизу - пекло... Десь може є й рай.
Хвиля слабкості, жалю та смутку.
І дорога.... шляхи без кінця
Хтось подасть кусень хліба чи руку...
І я втримаюсь.... Буду жива!
© Ірина Бжезінська
