Магія почуттів

в твоїх словах є магія безумства
в твоїх очах - глибинний сум буття
твоїх думок невидиме чаклунство
мене манить, від тебе ледь жива

 

тікаю вдаль, тікаю бо боюся

твоїх висот, твоїх низин і мрій
ти ж листям навкруги кидаєш осінь
в мої пісні, не добрий і не злий

 

твій погляд... ти... такий, як буря

я ж блискавкою небо розірву...
в твоїх руках моя послабла воля
та сил додалось... клич...і я прийду

Ти був би.... другом

Ти був би хорошим другом.

Ми б разом гуляли містом.

Ділили б і сміх, і незгоди.

Як діти б дуріли, без змісту!

 

Ти був би надійним другом.

І вірним, і щирим до болі.

Як дзига життя б'ється колом,

Та все не страшне, як ти поруч

 

Ти був би прекрасним другом!

Гарланили б рок на весь голос,

Читали б журнали, й романи...,

Дивились кіно із попкорном.

 

Ти був би.... не просто другом...

Але, навіть другом не станеш.

Життя розбиває всі шанси.

Ти тут, але це лиш омана.

Цієї осені

цієї осені, як падали дощі

я аж впивалась холодом розлуки
і танули в туман сизі дні
і холодом мені ламало руки...
 
я падала, як листя, на асфальт
у бруд. в болото, людям попід ноги
шукала щастя серед рельсів, шпальт
а осінь грабувала наші долі
 
цієї осені не люблю алегорій
ні пафосу не хочу, а ні слів
і ми уже не ми, а  лиш герої
моїх віршів, оцих сумних рядків.