І я і осінь...

 

І я і осінь - ми уже в літах
Ми маємо що берегти, що дати
Як листя осінь сипле по лісах
Слова мої летять...де ж нові взяти?

 

Я люблю осінь, паморозь, дощі...
Липке болото, сірий вечір в парку.
Люблю, коли тут поруч мерзнеш й ти,
І ми разом старієм...й нам не страшно.

 

У осені свої секрети й сховки
Свої таємні мрії...хто ж їх зна...
Вона дає всім те, що вони просять,
А часом й більше, осінь не скупа...

 

І навіть квіти в пізньому саду
Вона нам збереже в яскравих барвах.
Я люблю осінь, в неї свої сни,
І почуття вже зрілі, не примарні...

 

І я і осінь любимо тепло
Останнє сонце, що пестливо гріє.
І ранній вечір і п'янке вино
Ще молоде... із яблук переспілих....

 

Люблю тебе, люблю короткі дні
Стрімкі дощі і прохолодні ранки
Люблю все віддавати й берегти
Tвоє тепло...
і наші фото в рамках....

© Ірина Бжезінська