Знаєш, коханий,
Для щастя нам треба так мало…
Весну духмяну
Й до неї горняточко кави…
Ранок без поспіху
Вечір тягучий і тихий
Посмішку твою
І музику… в пісню сповиту.
Можна без слів
Досить погляду, дотику, жесту
Кожен із днів
Мов складніше завдання із квесту.
Кожне із слів
Надпорожнє, якщо не про тебе
Кожен з нас тлів
Але разом ми – вогнище в небо!
Знаєш, коханий,
Для щастя нам треба так мало…
Весну духмяну
Й до неї горняточко кави…
© Ірина Бжезінська
