Я не знаю, що буде потім...

Я не знаю, що буде потім...
після смерті, чи післязавтра
вітер листя жбурляє в очі
й носить небом похмурі хмари

зараз осінь, і це , - мов кара

наче вирок, як постріл в серце
ми чекаємо літа... марно
й відганяєм цей день, як вперше
 

скільки всього... мине, не верне

скільки часу... розтане, зникне
скільки слів ... а почути важко
скільки душ... а душі не видно!
 

Я не знаю, що буде потім...

після смерті, чи післязавтра
ти пробач мені слів цих поспіх
хочу жити... хочу просто кохати

Мій Ангеле!

мій ангеле, моя небесна сила,

мій оберіг... Мій світ такий пустий
так стрімко в ньому падають хвилини
І гасне сонце в мертвій глибині

я вдячна долі, вдячна кожній миті

коли ішла, летіла чи повзла
це все моїй душі давало крила
які злітали в рими і слова

мій ангеле, моя небесна сила

мій друг єдиний, не забудь, не зрадь
куди мене несуть життя вітрила?
де моя радість, в чім моя печаль?

питання, знаки, символи, дороги

дощі, сніги, пустелі і степи....
а ти все тут, мій ангел-охоронець
так сліпо віриш у добро душі