Дилема...гостра та болюча
На роздоріжжі камінь чорний
Направо стежка йде до кручі
Наліво - в болота безбожні.
Не сходить день на цих теренах
Змітає вітром пересуди...
Питання скупчились у венах
І тиснуть серце, б'ють у груди
Пробачити, забути...знову?
Вони кричать а я - мовчати?
А потім враз усе по колу
Один кінець, один початок...
Чи відповісти? Знахабніти
Аж прокричати...Маю право!
Й послати їм туди привіти
От матимуть тоді забаву.
Терпіти - значить програвати
Не стерпіти - також програти
Що краще? Кинути б на картах
Та хто підкаже, де б то знати...
Раневська правильно сказала
"Міняйся, чи помри самотнім"
А ми.... спустили вже забрала
Й готові битися... до крові!
© Ірина Бжезінська
