Вже відболіло...

Ти думаєш мені болить?

Ти хочеш бачити мене слабку і кволу?
Сміятися із моїх сліз
Стирати гідність мою в порох….
 

Ти розчаруєшся…

Бо я
Вже нечутлива до негоди
І до брехні, і до страждань…
Вже я не я…
Вічність природи…
 

Мине усе

І радість й горе
Як дим летить… і ми туди ж
Хтось вгору…
А інший - вбік… уздовж …

Манить

Мене щось більше 
Ніж дасть мені земне життя
Вже не болить,  я стала інша
Прости, прощаю…

Я пішла

© Ірина Бжезінська

----

 

В нас різні ідеали...різні долі
Інакше бачимо і дивимось на світ
Та хтось сказав що все по волі Божій
І не керує світом чоловік....

 

А значить нам судилося зустрітись
І що написано на долі - не минеш
Якими б нам стежками не ходити
Що в серце влізло, вже не проженеш.

 

Чи то є кара, чи дарунок хто зна
Не нам про те сушить свої уми...
Нам все можливо... і так мало можна
Втрачати легко, важко берегти....

 

Минає день, надходить час молитви
Слова як риска...сума цього дня
На зараз все, скінчилась і ця битва
Та щось не спиться...
Що за чортівня...

© Ірина Бжезінська