Обійми мене, хоч у думках
Пригорнися у снах…міцно-міцно…
Залети у мій день, наче птах
І збуди моє заспане місто
Хай розквітнуть фіалки, бузок
І весною запахне довкола
Змиє бруд із доріг теплий дощ
Забринить птаства дикого соло…
Хочу сонця, кохання, тепла
Хочу спокою…Ти, більш нікого.
Розтрусилися на ніц слова
День новий… та нового нічого…
Для життя ця весна, для життя
Для весни оці дні, оці миті
Розкидає нам доля літа
В круговерті атак та гамбітів…
Обійми мене, хоч у думках
Пригорнися у снах…міцно-міцно…
Почуття – найвірніший маяк
Для душі ж кілометри - не відстань?
© Ірина Бжезінська
Немає коментарів:
Дописати коментар