вівторок, квітня 19, 2016

Контрасти

Як дві реальності, дві мапи
Війна і мир, добро і зло
Нещастя й радість, сміх і сльози
Як день і ніч... Метал і скло.
Як щось найвище й найбридкіше
Безсмертя й поруч смерть іде
Кохання й шал, ворон й лелека,
Як холод й спека...
Вверх? Впаде?
Контасти так разюче гострі
Червоне й чорне й білий цвіт
Весну тут також ждали в гості
Тепло. І якось легше всім..
Нікому форма не пасує
То все на публіку брехня
Але в життя, в їх сни майбутні
Підступно вкралася війна

І сниться їм не рідне місто
А глушить вибухів розряд
Не знаю де страшніше бути
Чи дома, тут... Чи в бліндажах

Батьки вже чисто посивіли
І я вже сива... Як цей цвіт
Часом чекати вже несила
Розпука. Безвість. Глупа злість.

Іще одна весна самотня
Вже відцвіла... Вже відійшла
Між чорним й білим так непросто
Лиш я, лиш ти і ця війна....

© Ірина Бжезінська

Квітневий день

Квітневий день іде до шлюбу
Квітковий флер летить увись
Пестливо сонце цвіт голубить
Лоскоче вітер. Мить, спинись!

Спинись, вдихни на повні груди
Торкнись у бруньках гілочок
Ти свідок ще одного чуда!
В смереках скаче потічок…

Весняне танго трунку й сили
Таке майстерне…  Бракне слів
Весна! Чекали та просили
Загостювати кілька днів…

© Ірина Бжезінська