Ми як зім'яті фантики

Ми як зім'яті фантики
Просто обгортки, лузга
З'їли роки романтику
Зникли чуття і снага...

Маємо дві самотності
І недомовок гніт
Сходить вже ніч на обрії
Порізно... Ділим світ

Ділимо...Вчора-Завтра
Ділимо твій-моя
Ділимось... втома, заздрість
Спогади, дні, слова...

Ми як зім'яті фантики...

© Ірина Бжезінська

Простіть

Товчемо... Мов воду у ступі
Товчемось на місті. То - ми
Звели барикади на душі
Чекаєм... Глухі та німі!

Все ждемо... на знаки, погоду
Чекаєм на принців й мессій
Чекаєм на волю й свободу
Сценарій знайомий й простий.

Товчемо. Товчемось. Товчеться
У горлі зупинений крик
Коли ж оцей біль вже минеться?
Хто ж то нас прокляв чи прирік?

За що нам ця згода мовчання?
За що толерантність до вбивць?
На своїх ведем полювання...
Здаємо... здаємось.
Простіть...

Товчемо... Мов воду у ступі...

© Ірина Бжезінська