У лісі лісі темному,
Та ні, тепер не так
У місті-місті енному
Гуляє холод й страх
У місті, місті порожньо
У місті, місті ніч
Душа його заболена
Засміченням узбіч
Висотками і кранами
Машинним смогом дня
Душа ятриться ранами
І місто - помира.
У місті, місті швидкості
Й шалених перспектив
Бракує щастя й близькості
Усе - лиш блиск вітрин.
Усе це гра на знищення
І це - не наша гра.
Та місту, місту крихітну
Надію дасть ... весна!
© Ірина Бжезінська
