Чи можу ридати навзрид?
Розбита, розчавлена, квола
Безсила... без слів і молитв.
Без віри... у правду, у завтра
Маркітна... як небо в грозу
Краплини дощу наче мантра
На сум, на печаль і журбу...
Чи можу я бути нещасна?
Ховатись від всього, від всіх
Спіткнутись, зашпортатись, впасти
Зустрівши ворожість і сміх...
Чи можу одягнута в чорне
Розсипатись пилом...в багно
Бо дійсність жорстока й потворна
І завтра - те саме кіно.
Чи можу, чи можу, чи можу
Болить...аж у душу пече
Чи зможу знести оцю ношу
Сказати: Та то все пусте...
Чи зможу, чи зможу, чи зможу
Бодай ще на день, ще хоч раз
Повірити... Знов будуть грози
А потім- озону екстаз....
© Ірина Бжезінська
