Нанизую роки мов перли
І кожен з них - справжній шедевр
Хоч десь позолота вже стерлась
А в інших надщерблений верх...
Одні ще блискучі, мов сонце...
А інші - похмурі, мов ніч...
Та кожна - це стежка до серця
У кожній історії, зміст....
Нанизую роки, мов перли
Складаю намисто життя
Приміряю - личить, напевне...
Яке б не було, в тому - я.
© Ірина Бжезінська
