Ти друг мені, та істина дорожча
Я не збрешу собі.. Ти бачиш сам
Як місяці ішла душа на прощу
Складаючи молитви на вівтар.
Як вірила, як пестила надію
Приспала розум, чаклувала сном
Та ми у нім – бездарні лицедії
По першій дії всохли, наче жом…
Читаю Арістотеля цитати
І він правий, правий, як не крути
Віки минули, ми все ті ж примати
«Не любить той, хто не любив завжди»
© Ірина Бжезінська
© Ірина Бжезінська
