Смолоскипи зір в пустелі ночі
Дме холодний зайда-вітрюган
Зачіпає, дражницься, лоскоче
Насипає цвіту повний жбан.
І до ранку, скільки буде сили
Бруньки розриватимуть лузгу
Ця весна...розбещена і хтива
Землю пестить, горне....украду.
Украду, візьму і зацілую
Не тікай, не крийся, не мовчи.
Воскресай ...на диво ждати всує
І цвіти...задля життя...Цвіти!
© Ірина Бжезінська