Не можу спати. Мучають
думки
І я гублюся в їх безумнім
леті…
І я не знаю, де
я, а де ти?
Не знаю на якій я
є планеті…
В думках моїх все
звелось нанівець,
Усе життя, усі
падіння й злети.
І лише ти – як сонця
промінець
Ведеш мене до
світла крізь лабети.
Тікають сни, а
час стоїть на місці
І мучає мене не
знать за що…
Життя бурлить
навкруг в моєму місті
А я стою, сама,
ну казна-що!
Чому думки мої
такі бурхливі?
Чому життя моє
таке стрімке?
Чому це почуття
несе мене на хвилі
А щастя наче
скло, таке ламке…?
Не можу спати…Мучаюсь,
ховаюсь
Із головою в
ковдру та думки
Мене мов стріли
гострі настигають
І колять, і
впиваються в боки…
Немає коментарів:
Дописати коментар