Як я втомилась
від борні і перешкод!
Втомилась йти, втомилася
долати
Ці тьмяні дні
серед пісків й болот
Коли не має віддиху
і свята!
Чому ж судилося
мені таке життя
Чому ж до мене
доля не прихильна?
Чи навпаки – це моє
підняття
Іти вперед, іти –
бо горда й сильна!
Та часом спинюся
і дивлюся навкруг.
Вслухаюсь в
пустку, закриваю очі...
І хочеться мені у
вирі смуг
Знайти себе, знайти
своє, жіноче….
Немає коментарів:
Дописати коментар