Ось вже і осінь
золотить поріг
Змиваючи дощами
запах бруду.
І холодно… І щось
пече й болить
Що скоро час
минув, проходять люди
Пліч опліч, чи
окремі перехожі.
Ідуть у сіре, в
чорному вбранні.
І я уже на них
так прикро схожа, -
Така ж як всі,
обідрана в душі.
Навкруг мене
горює листя спека.
Метуть вітри і
гасяться зірки.
Ми тут, ау! Це ж
близько, недалеко….
Та к де ж те
сонце? Де його пісні?
Немає коментарів:
Дописати коментар