Коли мовчу... мовчу і розумію
Як мене душать спогади ,слова.
Думки летять, і їх не зупинити...
Вуста ж мовчать... та не мовчить душа.
Вона летить, як птах, летить у безвість...
Летить вперед, без шляху, без кінця...
Допоки кров товче маленьке серце
Летить душа... Не треба їй слова...
І я пишу... коли уже несила
Казати слів .. казати... без кінця...
Коли несуть мене вперед вітрила...
Почуй мене... Почуй, бо вже весна!
Немає коментарів:
Дописати коментар