Не час іще ... не час

Як прикро коли падає зоря

Й бракує часу загадать бажання
Коли є карта...та шляху нема
І ніч навкруг ... і ця свіча ... остання

Коли здається, вибору нема

Й лишається лише скоритись долі
Картати всіх... жалітись на життя
Й чекати сонця нового на сході

Так ні не час, не час іще, не час

За течією бистрою летіти стрімко
Лиш в боротьбі гартується душа
І буде хліб...коли стоїть тарілка

Це лиш туман що зникне як примара

Це лиш обман що правду не схова
Ми ж молоді... та не шукаєм слави
А лиш життя...лиш кращого життя!