після смерті, чи післязавтра
вітер листя жбурляє в очі
й носить небом похмурі хмари
зараз осінь, і це
, - мов кара
наче вирок, як
постріл в серцеми чекаємо літа... марно
й відганяєм цей день, як вперше
скільки всього...
мине, не верне
скільки часу... розтане,
зникнескільки слів ... а почути важко
скільки душ... а душі не видно!
Я не знаю, що
буде потім...
після смерті, чи
післязавтрати пробач мені слів цих поспіх
хочу жити... хочу просто кохати
Немає коментарів:
Дописати коментар