Берегиня роду

Я у росі купала златі коси

Сушила їх по вітру навесні

Туманами ховалась у покосах

Я в полі, лісі...в  небі, на землі

 

Я вмію забирати й віддавати

Я вмію пробачати і клясти

Я вмію колисати і ... вбивати

Тримати зброю і плести вінки.

 

Моя любов терпка, як дика мята

А слово є незламним, як цей дуб

Мій обреріг - барвінок біля хати

Безмежна сила - твій незламний дух

 

Течуть річки і сосни рвуться вгору

Лунає у піснях припнутий сум...

Мені болить біда мого народу

Дзвенить й пече від канонади шум...

 

Я берегиня... сильна, мудра, світла

Я дух землі, я матір, я сестра.

Я до гостей є щира та привітна

До ворогів - нещадна і страшна.

 

Я жінка. Й кажу менше аніж знаю

Мовчу і молюсь. Поруч і навік

я - дух Землі, я - чари цього краю

Я - Берегиня й захищаю рід.

© Ірина Бжезінська