Малюю вірш, мов пентаграму
І поринаю в цей обряд
Нашіптую слова-зізнання
І букви полумям горять
Горять, печуть, таврують душу
А потім зцілюють її
Пишу про те, що досі мучить
І чим живу у цій борні
Ця магія старіша світу
І сила в неї неземна
Це обегіг із алфавіту
Й прокляття вічне, що взяла
На себе...пишу,
Малюю вірш, як пентаграмму
Свічу
Задую...
В темноті
Проходить днів туманна сага
Добра і зла одвічний бій
Де слів улеслива омана
Приспить сумління, Вір - не вір
Горять кути, краплинку крові
Ще в зілля я оце додам
Скуштуй, і випробовуй долю
Життя одвічний карнавал...
© Ірина Бжезінська
Немає коментарів:
Дописати коментар