А мені снились квіти,
Ті, які ти мені не даруєшЇх пелюстки живі
Аромат їх так вабить й чарує
Я набік, з подушок
І занурююсь в диво-хмаринкуНіс лоскоче пилок
У руках чую кожну стеблинку..
Ти до мене привів
Конюшину, ромашки й дзвіночки…Різнобарв’я лугів
Почуттів різнобарвні віночки
Просинаюсь усміхнена….
Обіймаючи квіти примарні
Друга ночі, і тиша
Й лиш тіні блукають намарно…
Ти мені не дзвонив
Я чекала й заснула зненацькаСнились квіти мені
Ті, котрих так бракує для щастя…
© Ірина Бжезінська
Немає коментарів:
Дописати коментар