Чому?

Одне запитання: Чому?
Ну що не так, ну що зі мною?
Чому все те, що так люблю
Ховає доля за стіною

Чому, скажіть мені чому
В чім провинилась, де зблудила
Що не побачила...молю
Ця дивна гра мене втомила

Я ніби припнута стою
Навколо вітер, хмари, злива
Я кличу, голосно кричу
Та ні душі, ні навіть звіра...

Одна... віднині і довік
І це як вирок, раз й назавжди
Як блискавка у мій поріг
Не хочу я такої правди!

Хай тане вечір, як свіча
Й смакує кава, як востаннє
Я все ще тут, та все ж одна
Ні знаків, слів...лише питання

© Ірина Бжезінська