Ніч

Не дзвониш. Поза зоною.

Ти в зоні де перемир'я...

Миримось, воюєм?

Не дзвониш. Ніч без спокою.

І душить це безсилля...

Час хвилями жонглює...

***

А в нас у Львові знову свято

Чергові пляцки і сири

Вино, глітвейн, пампух... тут паті

Їм треба грошей та краси.

Що там війна - то всім без діла

Й твої всі друзі молодці

За рік цей збудувались, жили...

А ми? Слова щось йдуть не ті.

Вже вісім місяців. Ще скільки?

Ще скільки ось таких ночей?

Це не тобі, це кажу тиші

Що серце вкрала, мов трофей.

А влада? В них все в шоколаді

В ажурі...  бархат, діамат...

Ніхто не стане на заваді

Кудись ідем, - йдем навмання.

Комусь війна ця дуже в тему

В кишеню дуже та в зірки...

Не вірю я чинам й в систему

Ми дон-кіхоти й вітряки...

Якусь держава має карму

Червлену, наче як врекли

Ми здобуваєм перемогу

А переможені - знов ми.

І все десятий раз по колу

Вже граблі стоптані... аж ні

Знову не чути рідну мову

Навпроти ж свої, не чужі....

Ми всі обмануті настільки

Наскільки хочемо самі...

Налиють аж по самі вінця

Брехні... Що ж мають на умі?

***

Не дзвониш. Поза зоною.

Ти в зоні де перемир'я...

Миримось, воюєм?

Не дзвониш. Ніч без спокою.

І душить це безсилля...

Час хвилями жонглює...