А завтра знову 10 і дощі
Холодні ранки, чоботи і светри
І цілу зиму ще на літо жди
Сьогодні ж тепло, оксамитно тепло.
Так неймовірно затишно в душі
Якось неспішно, тихо та спокійно…
Хочу сидіти з кавою в руці
Перед вікном, отак, золотомрійно.
Це щастя я сама собі складу
Загорну в плед та заховаю в скриню
Зберу останню вранішню росу
Й поставлю на ослоні , як святиню.
Літає вітер повагом, ледь-ледь
Лоскоче листя, підморгне горіху
А потім зашумить як спересердь
І вже за мить тут знов блаженно тихо.
А завтра знову 10 і дощі
Холодні ранки, чоботи і светри
І цілу зиму ще на літо жди
Сьогодні ж - тепло, оксамитно тепло.
© Ірина Бжезінська
Немає коментарів:
Дописати коментар