Ким для мене ти будеш, скажи?
Ще зарано, зарано, зарано...
Чи запізно? Літа вже не ті.
Забагато тривог, змов та болі
Завеликий тягар наших знань
І зачасто "але" у розмові
Відмовляєм, вмовляю....прощай!
Або ні, обернись, повернися
Чуєш, серце тріпоче крильми
Розлітаються мрії мов птиці
Я збудилась! Чекаю весни!
© Ірина Бжезінська
Гарно. Зворушливо. Трепетно.
ВідповістиВидалити