Вже й по дощу. Знов сонце і задуха.
За мить - стемніло... Нас це не мине
Буде гроза... Вода, немов сивуха
Біжить, стікає, топить і жене
Жене вперед... Хоча, хто годен знати
Куди веде дорога ця, життя?
Це ж лише дощ... Йому б лише тікати
А нам - ховатись хутко в укриття.
Ховатися...погода, ціни, люди
Чиїсь поради, хто б це і куди
Ховаємось від болі і облуди
Ховаєм серце, дістаєм шипи...
Буде гроза...
© Ірина Бжезінська