суботу, квітня 28, 2012

Тікаю в місто, як в пустелю


Тікаю в місто, як в пустелю
Гублюся в масах, як в піску
Ці дні сумні і невеселі
Я просто йду. Мовчу і йду.

Мене не знають, й я не знаю
Нікого в цьому місті, тут
Я просто йду, слова ковтаю
Тамую сльзи.  Мій маршрут

Іти вперед. Йти без зупину
Побігли сльози, й я біжу
Туди, де самоти хвилина
Сховає сонце. Далі йду…

Не хочу думати і знати.
Лише іти. Іти вперед.
Закрити очі і тікати
Від себе, від цупких тенет

Облудних слів, пустих ілюзій
Тих мрій, що більше не сплету…
Тих днів, тих ворогів і друзів…
Нема повітря. Знов біжу…

Тікаю в місто …

неділю, квітня 15, 2012

Зізнання


Я не клянусь тобі в коханні
І не кажу, що все для нас,
Не обіцяю всіх гараздів,
Не шепочу банальних фраз.

Життя – як стежка йде угору
Ось потічок, ось камінець.
Там є печаль і перешкоди
Там є початок, ... є кінець.

Я не повинна обіцяти
Що буду поруч назавжди,
Що буду віддано кохати,
Що буду вірність берегти.

Я кажу щиро – я не знаю
Що нам готує новий день.
Але з тобою я …літаю!
В твої очах – мій світ натхнень!

Я просто скажу, що віднині
Що б не спіткало нас в житті
Я буду другом, справжнім, щирим.
Я буду чути й берегти.

Я поважатиму твій настрій.
Я шануватиму твій дім.
Я намагатимусь віддати
Тобі тепло, що є в душі.

Я не клянусь тобі в коханні
Боюся слів, шаблонних фраз
Я просто бережу те щастя
Що віднайшла в твоїх очах.

Day in day out we go away...


Day in day out we go away.
We go and searching, we lose and found…
One moment, please. I want to say
What have we now, -  is great background

For us. And our spring are bright.
And our way become more ease.
And day – is shine, blue dark in night
Saved our heart, saved our feeling.

We straight, we timid, strong and clever
We crave this love, we go ... together!

понеділок, квітня 09, 2012

Тебе смакую, наче каву


Тебе смакую, наче каву
Привезену з чужих земель...
Таку міцну, таку духм'яну...
Ту, що почне мій новий день…

Цей аромат, солодкий присмак
І в голові суцільний хміль…
І вабить серце чорний присмерк
У каві цій і перець, й сіль…

Смакую щастя, лиш розлука
Додасть кислинку в післясмак...
Та чую я, як серце стука…
Ранкова кава – добрий знак!

Смакую час, смакую голос...
Смакую цю розмову, слів...
Твоїх куштую дикий солод…
І падаю в обійми снів…

четвер, квітня 05, 2012

В твоїх очах...


В твоїх очах смішинка й дивний спокій...
В них гул вітрів.. в них блискавка і грім...
І міць землі, і океан глибокий...
В них шум лісів, в них аромат весни...

В них висота небес, безхмарне небо…
В них промінь сонця десь на схилі дня…
В очах твоїх все те, що серцю треба
Що я шукала…і уже знайшла!

Ще кілька днів.... а потім будем разом


Щось невимовне вимовить не можу…
Бракує слів… Мовчанка настає
І тиша кришить сумніви у душу
Що буде далі? Що нас завтра жде?

Чекала довго. Довго на вокзалі
Минали дні мої… і я уже не та.
В моїх очах є смуток і печалі
Не ідеальна я, не молода...

Чекаю зустрічі й так боюся стріти
В твоїх очах краплинку гіркоти.
Лечу. Тремчу. Не знаю де подіти
Ці сумніви…Ці мрії .. Ці шляхи...

Бентежить душу пустота чекання!
На півдорозі ми, на півшляху…
І серце рвуть оці дурні питання…
Але ти прийдеш знову й я прийду.

Ще кілька днів між потягів, вокзалів
Поміж людей, розлук і суєти…
Ще кілька днів…А потім, буде ранок
А потім будем разом: я і ти!