Час вибору

Хто ворог, хто друг

Хто свій, хто чужий
Чи пряник, чи кнут
Чи добрий, чи злий

Повір

Ти сам собі пишеш цей текст

Твій вибір - твій хрест

Чи світло, чи ніч

Гарчання, чи співи
Люби чи каліч
Ненавидь чи віруй

Повір

Ти сам собі пишеш цей текст

Твій вибір - твій хрест

Боротись чи впасти

Іти чи спинитись
Померти чи жити
Пробачити, вбити?

Повір

Ти сам собі пишеш цей текст

Твій вибір - твій хрест

Ніхто не підкаже нічого

Думки твої - долі каркас

Жени геть підступні тривоги

Вирішуй скоріш, бо вже час!

Повір

Ти сам собі пишеш цей текст

Твій вибір - твій хрест

Дух Прометея

Життя заради насолод

не варте ніц... пусте, нікчемне!
Як саранча нищить город
жеруть ... багацтво ж їх непевне

Якщо ж ідею наче прапор

Скрізь буревії пронести
Усе віддати до останку
Заради вищої мети

Тоді стають сильніше руки

Гострішим розум, кращим зір
І не злякають чорні круки
І не нападе хижий звір

Бо Бог благословля героїв

В них Прометея дух горить
Лиш той, хто цей урок засвоїв
Вовік буде у світі жить!

Ми - сила!

Нехай попереду болота та яри

Дощі, сніги..., чутки та пересуди
Холодна ніч затьмарює думки
І щось дрібне в душі дрижить, мов Юда...
 

Та ми не зрадим рідної землі

Землі, що нас годує, любить
Захистимо майбутнє для дітей
Батьків, сусідів, родичів та друзів!
 

Над нами небо світле, своє

І ми - орли! Постоїмо за себе!
Бо в серці честь, у душах віра є!
Бо Україні далі жити треба
 

Козацький дух...горить в наших очах

Стрілецька витримка ... бандерівськая вдача
Любов батьків ... і злякане дівча
Не посоромимо! Дамо нахабам здачу!
 

Бо Україна це наш рідний дім!

А в домі нашому смітити не годиться!
І наша відповідь лунатиме як грім
Для тих, кому іще так м"яко спиться!     

Так хочу тебе ...

Хочу тебе пригубити

І смакувати ... неначе коштовне вино.
Пускати тебе в свою кров... в серце ... в душу
І в тілі ховати твоє незбагненне тепло...

Так хочу тебе, як вина, як солодку оману

Лишень відкоркую ... а потім була не була
Прокинусь в обіймах... з цілунків твоїх буду п'яна
Схміліла від ласк, від жаги, від оцього терпкого вина!
 

А може мені не годиться вино оце так смакувати?

А може цю пляшку не час ще відкрити? Не час?
Як знать що воно? Чи мені зараз час вибирати?
Чи просто чекати... допоки лунає цей джаз...
 

А може ... обмежуся кавою ... буду твереза...

Вина не люблю... відколи пила все до дна...
Сховаю цю пляшку далеко... на кращу імпрезу
До кращих часів ...   Сьогодні ж залишусь одна

Крик навздогін....

Не ховай свої очі... в них втоплю свої жалі та тугу

За безсмертям душі ... побіжу по стежині у лузі
до небес!
До кремезної сині небес!
Подивись мені в очі... скажи, в чім секрет
тої напасті, що я хворію...
тої болі, що в грудях пече
того суму... що більше не гріє
того жалю ... що в даль відпливе!

Я не знаю благань і пробачень

Я не скажу ... змовчу. Й ти мовчи
Це наш гріх ... що не було побачень
Був лиш крик ... та і то навздогін

Пишаюся тобою, Україно!

Пишаюся тобою, Україно!
В душі зростає гордість за народ
Котрий пройшов і голод і руїни
І холод,  злочини і тисячі скорбот...

 

І виховав достойних дочок

В козацькім духі виховав синів
Пишаюся дітьми, котрі поночі
Ішли за волю, за ідею йшли!
 

Вже сонце розганяє сизі хмари

Вже в серці бє роздмухная кров
Бо йдем вперед, де нас чекає слава
І гордість за славетний наш народ!

За честь! За славу! За народ!

Де наша честь? Відвага, слава?

Ганьба терпіти глум це! Срам!
Від того, хто усю державу
Запхав в кишеню москалям!

 

Кохані, люди мої щирі!

Згадайте наших прабатьків!
Котрі вмирали за Вкраїну!
За славу, волю! Не за купку мідяків!
 

Не зрадьте тих, хто за ідею

Віддав сім"ю, колег, дітей!
Хай нас таких наразі жменя
Але ж за нами ... світ піде!

Тож йдем вперед! Наш прапор - воля!

Благословив нас час і Бог!
Вперед! Ми - сила! Краща доля!
За честь! За славу! За народ!