Веселка

Забагато "чому" й "навіщо"
Запитання висять в повітрі
Недоказаних слів кладовища
Поміж нами... Роки та віхи

Поміж нами розбиті мрії
Поміж нами пророчі вірші...
Я не буду шукати винних
Але ми... ми вже зовсім інші...

Забагато питань в повітрі
І замало тепла у серці...
Стала сірою днів палітра
А так хочеться знов... веселку!

© Ірина Бжезінська

От чого я боюся...

Я не боюся злості,
Гніву, образ чи смутку...
Всі вони звичні гості
Зайдуть й тікають хутко

Я не боюся болі
Сліз, катастроф ілюзій...
Все заживе поволі
Зміниться колір смуги...

Я не боюся мряки
Снігу, дощів холодних
Настрій від них ніякий
Але то лиш... погода.

Але буває часом
Зайде на каву втома...
Аж ципенію з жаху
Не розірвати кола.

Сяде навшпиньки поруч
Ти її вже не зрушиш
Гляне у очі мовчки
І зажадає - душу!

От чого я боюся...


© Ірина Бжезінська

Боже, я хочу любити
Без жодних умов та правил
З вдячністю просто жити
Щасливою буть, а не правою

Ще б гостку терпіння і віри
Ще б дрібку надії та сили
Життя - не двобої й турніри
А шлях крізь себе в небосхили

Боже, я хочу любити...

МИРУ!

Не буде стандартних тостів
Картинок, типових фраз
Без пафосу, щиро і просто
Вітаю! Вітаю нас!

У цей переддень святковий
Бажання мої прості...
Миру - в душі і слові
Миру землі, що в борні.

Миру кожній родині...
Миру у кожен дім!
Миру прийдешній днині!
Миру старим й молодим!

Повторюю наче мантру
Тримаю як орієнтир...
На стомлені землі Донбасу
Прийде перемога і мир!

Хай кожен у міру сили
Наближує щастя час...
Миру містам і селам
Миру! Скоріш... й повсякчас.

© Ірина Бжезінська

Мені б цю зиму просто пережити....

Мені б цю зиму просто пережити
Пройти так хутко, ніби й не було
Забути сніг розкиданий, мов крихти
Сиве пасмо, що впало на чоло.

Зігрітися б, бо спогади морозять
Хочу відлиги, хочу барв життя!
А ми такі затяті та ворожі...
А ще зима! А ще оця зима!

Мені б цю зиму просто пережити
Розбити дні на друзки наче скло
Закреслити, забути, розлюбити
Пройти так хутко, ніби й не було...

Вік має значення...

Вік має значення, вік завжди має значення
Та це не вирок і вже точно не тавро
Це каталог з набутого і втраченого
Скарбниця досвіду, пригодницьке кіно…

Вік має значення, вік завжди має значення
Він мов фундамент на котрому дім росте
І хай довкола бурі крутять вдачею
Всередині щось гріє і хтось жде…

Вік має значення, вік завжди має значення
Та більше важить те, що у душі
Біжу на зустріч дню. як на побачення
І дякую за все, за всіх, за всі…

Намисто життя

Нанизую роки мов перли

І кожен з них - справжній шедевр

Хоч десь позолота вже стерлась

А в інших надщерблений верх...

Одні ще блискучі, мов сонце...

А інші - похмурі, мов ніч...

Та кожна - це стежка до серця

У кожній історії, зміст....

Нанизую роки, мов перли

Складаю намисто життя

Приміряю - личить, напевне...

Яке б не було, в тому - я.

© Ірина Бжезінська