Страшно читати новини

Кожного ранку страшно читати новини
Наче на голках... Звідки чекати біди?
Вдома де-юре маємо ще Україну
Але де-факто... В головах вже москалі

Гинуть солдати. Гинуть надії та мрії
Котиться світ до межі популізму та лжі
Як ви спите? Зрадники, дурні, повії?
Ті, що за матір просили дрібні мідяки...

Знову приспали а потім окрадену збудять
Просто читайте Шевченка а не Уніан
То не по-божому рідному в хаті паскудить
Ворог не спить, просто чистить свій ржавий наган.

Ми переможемо! Але якою ціною?
Скільки попереду років тяжкої борні?
За Україну! За мову! За наших героїв!
Історію й віру, за зрощене завтра в зерні!

Сьогодні ж ще страшно, так страшно читати новини....


© Ірина Бжезінська

Холодний чай

Ковтаю спогади немов холодний чай
Такий гіркий, міцний і ніби чорний
Не вийшло розійтися на "прощай"
Рвуть душу звинувачення, прокльони....

Скоро весна, вже сонце топить сніг
Птахів щоранку спів все голосніший
А ми не пара... Світ нас підстеріг
І обнулив рахунок щастя... Інші

Ми стали інші, навіть геть чужі
І нас не світ ламав а ми трощили
Вся наша гордість, звички, наші "ні"
Вже вибір зроблено.Тепер біжи щосили...

© Ірина Бжезінська

Веселка

Забагато "чому" й "навіщо"
Запитання висять в повітрі
Недоказаних слів кладовища
Поміж нами... Роки та віхи

Поміж нами розбиті мрії
Поміж нами пророчі вірші...
Я не буду шукати винних
Але ми... ми вже зовсім інші...

Забагато питань в повітрі
І замало тепла у серці...
Стала сірою днів палітра
А так хочеться знов... веселку!

© Ірина Бжезінська

От чого я боюся...

Я не боюся злості,
Гніву, образ чи смутку...
Всі вони звичні гості
Зайдуть й тікають хутко

Я не боюся болі
Сліз, катастроф ілюзій...
Все заживе поволі
Зміниться колір смуги...

Я не боюся мряки
Снігу, дощів холодних
Настрій від них ніякий
Але то лиш... погода.

Але буває часом
Зайде на каву втома...
Аж ципенію з жаху
Не розірвати кола.

Сяде навшпиньки поруч
Ти її вже не зрушиш
Гляне у очі мовчки
І зажадає - душу!

От чого я боюся...


© Ірина Бжезінська

Боже, я хочу любити
Без жодних умов та правил
З вдячністю просто жити
Щасливою буть, а не правою

Ще б гостку терпіння і віри
Ще б дрібку надії та сили
Життя - не двобої й турніри
А шлях крізь себе в небосхили

Боже, я хочу любити...

МИРУ!

Не буде стандартних тостів
Картинок, типових фраз
Без пафосу, щиро і просто
Вітаю! Вітаю нас!

У цей переддень святковий
Бажання мої прості...
Миру - в душі і слові
Миру землі, що в борні.

Миру кожній родині...
Миру у кожен дім!
Миру прийдешній днині!
Миру старим й молодим!

Повторюю наче мантру
Тримаю як орієнтир...
На стомлені землі Донбасу
Прийде перемога і мир!

Хай кожен у міру сили
Наближує щастя час...
Миру містам і селам
Миру! Скоріш... й повсякчас.

© Ірина Бжезінська

Мені б цю зиму просто пережити....

Мені б цю зиму просто пережити
Пройти так хутко, ніби й не було
Забути сніг розкиданий, мов крихти
Сиве пасмо, що впало на чоло.

Зігрітися б, бо спогади морозять
Хочу відлиги, хочу барв життя!
А ми такі затяті та ворожі...
А ще зима! А ще оця зима!

Мені б цю зиму просто пережити
Розбити дні на друзки наче скло
Закреслити, забути, розлюбити
Пройти так хутко, ніби й не було...