Я люблю…
А чому б не любити Україну?
Вона надзвичайна!
Її мовою пахнуть квіти…
А душа її в піснях й звичаях…
Її сльози змивають болота
У яких всі міста потопають.
Та для нас важливіша – свобода
А все інше прийде, почекаєм…
Я люблю твої тихі ранки
Десь край лісу ходити босим.
Запашнії Карпатські світанки
Де лягає роса на покоси…
Люблю вечір. Тужливий. Тихий.
Коли серце до серця говорить.
Коли серце шукає втіхи
У віршах, у вині, в розмові…
Я люблю за шалену звитягу
Тих людей, що життя віддали
Щоб ти зараз була – Держава!
Щоб могла я тобою пишатись!
Але часом не можу любити
За той сором, за владу чужинську
й бездарну
Що все топче тебе і губить
А ти все пробачаєш намарно….
Немає коментарів:
Дописати коментар