Поклич мене ...

Поклич мене, поклич мене до себе

Моя душа втомилась від журби

Так довго я блукала в хмарах неба

А ти чекав так близько на Землі.

Шукала я навпомацки намарне

Минали дні мої, мої літа, життя

Ставала я чудовиськом, тираном

Забувши про любов і почуття…

Лиш зараз знов готова полюбити

Віддам усе, й нічого не прошу

Заплющу очі, гомін серця чути

Й душа летить мов птаха в висоту…

З тобою стану я міцнішою за скелю

З тобою буду я ніжнішою за пух

Я своє серце по кусочкам склею

І покладу до твоїх сильних рук.

Тебе я хочу міцно обіймати

В твоїх очах знаходити зорю

Щовечір біля тебе засинати

Щодень казати, як тебе люблю…