Те, що в моєму серці
поселилось
Звичайно, ще любов'ю не
назвеш...
Це почуття слабке і несміливе
Мале і крихітне, що зразу
й не знайдеш.
Воно таке тендітне і весняне
Проснулось з першим
сонячним теплом
І розбудило серце, шо ще
спало
Й покликало вперед, де
мрій танок
Мене закрутить в
безперервнім русі.
Аж голова йде обертом,
тримай
Мене за руку, Підкорюсь
спокусі
І розіллюсь рікою. Ти ж
пірнай!
Немає коментарів:
Дописати коментар