Що так чіпають, так бентежать?
Твої слова - жива вода.
Від них - мій кожний день залежить.
Ти скажеш так, що я німію.
Вслухаюсь в кожне слово, звук.
В них світ краси, в них сни і мрії,
В них дзвін роси, зорі політ.
Ранковий сон, вечірня втома,
Легкий стрибок вітрів в степу...
Це все ти загорнув у слово
І відпустив … в мою весну.
Немає коментарів:
Дописати коментар