За що насправді вдячна долі ?
За цю хвилину забуття,
Коли з тобою я говорю.
Коли в руці твоя рука.
Спинився час, завмерло серце
Дивлюсь на тебе, і в очах
Твої знаходжу цілий простір
Для мрій, для щастя, для життя!
Люблю… Люблю закривши очі
Твій голос слухати, слова
Тремтять у вухах і лоскочуть
І будять нові відчуття…
Люблю…І слів уже замало
Щоб розказати, як щодня
Чекаю зустрічі, і каюсь
Що довго так до тебе йшла…
За що насправді вдячна долі?
За тебе, мій сердечний друг…
За ці хвилині, миті й зорі
Що розсипаються навкруг…
Немає коментарів:
Дописати коментар